Від текстур міста до VR-мистецтва: студентка МДУ пройшла навчальний курс у Литві

Опановувати фах культуролога за книжками — накопичувати теоретичну базу, а здійснити подорож до іншої країни — здобути унікальний досвід для професійного становлення. Таку можливість за програмою академічної мобільності Еразмус+ отримала студентка освітньої програми «Організація культурно-дозвіллєвої діяльності» Маріупольського державного університету Марія Замай. 

Дівчина долучилася до курсу «Медіамистецтво для соціального вдосконалення та культурної інклюзії» від Університету Вітовта Великого — одного з провідних закладів вищої освіти Литви. Навчальна програма передбачала онлайн-заняття із литовськими викладачами та тижневий візит до Європи.  

Курс присвячувався дослідженню різноманітних медіаінструментів: мистецтву документальної та художньої фотографії, специфіці відео- й аудіозапису. На підготовчих онлайн-зустрічах Марія разом із іншими студентами вивчала саунд-дизайн, підсвідоме сприйняття людиною звуків, візуальний зв’язок із соціумом через документальні світлини, а також режисерські прийоми для фільмування міського середовища.

У перший день очного навчання перед нами виступив місцевий фотограф. Він продемонстрував свої роботи з документування міста, деяким із яких було понад 30 років! Це дозволило нам буквально побачити місцевий простір крізь призму часу,

— розповідає студентка МДУ Марія Замай. 

Для виконання фінального проєкту студентська молодь об’єдналася в команди та вирушила досліджувати місто Каунас. Марія раніше не була в Литві, тож досвід відкриття для себе нової країни, культури та менталітету став для неї унікальним. 

Молодь розглядала текстури міських об’єктів не просто як фізичні поверхні, а фрагменти пережитих історій. На їхню думку, кожна структурна деталь містить наратив, пов’язаний зі спільнотою — навіть якщо людина відсутня в моменті, її слід присутній через ерозію, реконструкцію, ремонт та інші трансформації.

У процесі роботи ми дедалі глибше занурювалися в ментальні питання, які виникали під час знайомства з містом. Тому наш фінальний проєкт став радше ґрунтовною дослідницькою базою спостережень і відкритих питань, де кожна підтема має право на самостійне існування. Я вважаю це великим плюсом, адже наша робота продемонструвала унікальний погляд кожного учасника на новий для нього простір,

— ділиться Марія. 

Як зазначає дівчина, попри єдину загальну тематику проєктів, команди мали повну свободу у виборі медіаформатів і способів подання матеріалу. На її думку, всі ідеї виявилися самобутніми й неповторними.

Було надзвичайно захопливо спостерігати за ходом думок людей із різним національним і культурним бекграундом. Мені дуже пощастило з командою: для нас цей проєкт став справжнім поривом творчості, простором для експериментів і, можливо, навіть своєрідним ментальним перезавантаженням,

— розповідає учасниця програми. 

Знайомство з країною та її спадщиною відбувалося і в культурних осередках. Разом з іншими студентами Марія відвідала фотогалерею, де експонувалася виставка світлин, присвячених Каунасу. Дівчині було цікаво поглянути на місто очима литовських майстрів, та найбільше вражень у неї залишилося від екскурсії до Національного художнього музею імені Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса. 

Це було неймовірне знайомство з видатним литовським художником-символістом, чия творчість повністю занурює у свій особливий індивідуальний світ. Розглядаючи картини, одна з колег звернулася до мене, зізнавшись, що знайшла свого улюбленого митця. І я повністю поділяю її захоплення,

— зізнається майбутня культурологиня.

Проте вразило дівчину не лише саме мистецтво, а технології, які використовує музей. Перед початком екскурсії відвідувачам запропонували переглянути VR-анімацію, тематично пов’язану з експозицією. Завдяки технологіям віртуальної реальності Марія занурилася в атмосферу творів. 

Для мене це був перший подібний досвід, і я раніше не чула про такі практики в музеях. Тепер маю мрію колись пережити схожий або навіть кращий досвід вдома, в Україні, відвідавши таку інтерактивну виставку українського мистецтва десь у Києві,

— ділиться студентка Маріупольського.

Дівчина зізнається, що для неї, як майбутньої культурологині, мобільність стала надзвичайно корисною. Вона відкрила для себе нову культуру, здобула корисні навички й перейняла практики від досвідчених колег — все це становить основу для подальшого академічного та професійного становлення.

Участь у цьому проєкті подарувала мені незабутній досвід міжкультурної комунікації. Оскільки я була наймолодшою учасницею програми, для мене було неймовірно корисно спілкуватися з людьми, які вже мають глибші знання та практичний досвід,

— каже Марія Замай.

Попри те, що Марія вчиться тільки на другому курсі, для неї це вже не перша мобільність. У березні вона відвідала Португалію, щоб взяти участь у Європейському тижні спільної культурної спадщини, де дізнавалася про справжню цінність матеріальних і духовних надбань.