Студентка МДУ розповіла про мовну адаптацію та навчання у Норвегії
Частина українців, яка втратила рідні домівки через війну, була вимушена виїхати за кордон. Розпочинати нове життя на чужині – не просто, проте допомагає небайдужість і приязнь іноземців. Подібних історій тисячі, вони лунають і з вуст студентської спільноти Маріупольського державного університету.
Першокурсниця Софія Бовша – здібна й завзята. У липні 2022 року дівчина разом із сім'єю переїхала до Норвегії. Там вона за короткий термін вивчила нову для себе мову та вступила до фахового закладу освіти, успішно поєднуючи навчання зі здобуттям вищої освіти в Україні.
В інтерв'ю Софія розповіла про мовну адаптацію, перший навчальний семестр і ким бачить себе у майбутньому.
Для кращої адаптації українців іноземні країни запроваджують програми мовних курсів. Чи виникали у вас труднощі з опануванням норвезької?
У реєстраційному центрі для біженців я побачила оголошення про курс норвезької мови для початківців. Не довго думаючи, я записалася на нього. Викладання проводилося норвезькою, тому було складно вчитися, але тільки спочатку. Програма курсу передбачала опанування базових фраз. Мені цього стало замало і я хотіла записатися на спеціалізовані мовні курси, але мене не допустили за віком – вони тільки для дорослих, а мені тоді було 16 років. Тому я вчилася самотужки: читала книжки, дивилася фільми і серіали, слухала подкасти – незрозумілі слова виписувала. Також спілкувалася з носіями мови. Влітку я розпочала працювати у місцевому магазині одягу, з клієнтами комунікувала виключно норвезькою. В країні два діалекти – граматика відрізняється, а на слух різниці майже немає.
Таке завзяття до вивчення норвезької мало принести свої плоди. Який у вас рівень володіння мовою і як він допоміг вам з інтеграцією у нове середовище?
Приблизно через пів року навчання я складала мовний тест з усіх видів випробування. Тоді я підтвердила свій рівень володіння норвезькою на В1. Мені запропонували подати заявку на вступ до місцевого закладу освіти. Я погодилася, але також хотіла вступити до Маріупольського університету. Для мене це було важливо, адже з дитинства мріяла навчатися у цьому виші. Наразі у Норвегії я здобуваю медичний фах, а в Україні – фах із міжнародного права. Паралельно з першою сесією я склала ще один мовний тест. Тепер мій рівень володіння норвезькою вже В2. Мені запропонували стати менеджеркою магазину, де я працюю. Це дуже крута пропозиція.
З таким досить високим рівнем володіння мовою ви не думали вчити норвезької інших українців?
Іноді я давала курси норвезької мови, але в мене дуже мало часу для цього. Після навчального дня мені навіть трошки важко знайти слова українською, тому що мозок перемикається на норвезьку. Зараз я займаюся тільки з рідними та допомагаю їм опановувати мову.
Вступ до закладів освіти Норвегії та України відрізняється. Якими були вступні випробування на медичну спеціальність і чи була спрощена процедура вступу для біженців?
Щоб вступити на медичну спеціальність потрібно було пройти мовний тест і комплексний тест з біології та хімії. Щоб підготуватися до них, я вчила професійні слова, слухала багато подкастів, читала книжки. Спрощеної процедури вступу для біженців не було. Я вступала на таких самих умовах, як і норвезькі громадяни.
Перший семестр навчання – це дуже важливо, тоді студент розуміє наскільки правильний вибір зробив, який потенціал має. Поділіться першим досвідом навчання одразу у двох закладах освіти та чи бачите ви своє майбутнє за обраними спеціальностями?
Було важко поєднувати навчання і роботу. З наступного семестру, ймовірно, залишуся лише в МДУ.
Мені дуже цікаво вчитися на лікаря. Я закрила сесію на відмінно: написала тести й захистила проєкти. Викладачі мене хвалили. Але досі не певна, чи хочу бути медиком. Думаю, що не зможу працювати з хворими людьми. Нещодавно в мене помер дідусь, який тяжко хворів. Мені було непросто впоратися з втратою. Тепер онкохворі асоціюються в мене з дідусем.
Я бачу своє майбутнє з Маріупольським університетом. Мені дуже подобається вчитися на правника. Я знаю, що із задоволенням піду і в магістратуру, не дивлячись на те, що навчаюся лише на I курсі бакалаврату.
