Освіта, що долає бар’єри: простір МДУ об'єднав експертів освітньої та пенітенціарної сфери

В умовах вимушеного переміщення українці стикаються з багатьма викликами, серед яких — адаптація в нових громадах. Для когось вона може пройти швидше й легше, інші ж відчувають ментальні, культурні та комунікаційні бар’єри.

Спільнота Маріупольського державного університету, яка здебільшого представлена переселенцями, розуміє важливість підтримки тих, хто втратив рідний дім і намагається повернути звичний плин життя. Обравши прогромадський вектор розвитку, виш підсилив свою освітньо-наукову діяльність служінням людям.

Минулого року МДУ став партнером у реалізації міжнародного проєкту «Підтримка розвитку пенітенціарної системи через рефлексію та знання про мовне й культурне різноманіття» (SPARK). Для української сторони цільова аудиторія проєкту була розширена, що дало змогу також сфокусуватися на внутрішньо переміщених особах.

Як подолати культурні й комунікаційні бар’єри та розвинути освітні практики, спрямовані на соціальну інтеграцію різних груп населення, обговорювалося 23–24 квітня на національному семінарі в межах SPARK. Тема викликала суспільний резонанс, і в перший день об’єдналая у фронт-офісі Маріупольського та онлайн понад 120 учасників.

У цьому проєкті два наші пріоритети — міжнародна діяльність і служіння громадам — поєдналися якнайкраще. З одного боку, ми вдячні нашим міжнародним партнерам за те, що вони приділяють увагу таким важливим речам, особливо для України, як підтримка вразливих груп населення, робота з людьми, які опинилися у складних життєвих обставинах. З іншого боку, цей проєкт ще більше розкриває нашу третю місію і дає нам можливість розширювати спектр послуг, які ми надаємо громадам»,

— в.о. ректора МДУ Тетяна Марена. 

SPARK реалізують команди закладів вищої освіти й об’єднань фахівців з Італії, Іспанії, Естонії, України. На національному рівні його втілення забезпечують Маріупольський університет та Асоціація дослідників європейських цінностей в освіті (AREVE).

Іноді в проєктах партнери залишаються лише партнерами, але для нас, будьте впевнені, ви не просто партнери. Ви — приклад опору, стійкості, професіоналізму та надії. Тож щиро дякую вам за те, що з нами, 

— координаторка проєкту, професорка Університету Генуї Мара Мореллі.

Національний семінар став одним із низки професійних зустрічей, які проводять партнери проєкту у своїх країнах для нетворкінгу — встановлення зв’язків із зацікавленими у подоланні мовних і культурних бар’єрів як в умовах позбавлення волі, так і в умовах переміщення. Аудиторію склали представники закладів освіти різних рівнів — від шкіл до університетів і наукових установ, а також практики, які безпосередньо працюють у сфері соціальної та пенітенціарної політики.

На початку присутні розглядали соціальну інклюзію та чому для неї важлива емоційна компетентність, дізнавалися про перешкоди інтеграції переселенців у нові громади та яку роль здатні відіграти волонтери на шляху подолання таких труднощів, вивчали інклюзивні підходи європейських університетів у роботі з людьми у складних життєвих обставинах і намагалися об’єктивно оцінити рівень безбар’єрності різних категорій населення в українських реаліях.

З учасниками працювали представниці команди проєкту від МДУ — деканка психолого-педагогічного факультету Леніна Задорожна-Княгницька й доцентка кафедри практичної психології Інга Полілуєва, а також представниці команди проєкту від AREVE — голова Мар’я Нестерова й членкиня Ганна Афузова.

Однією з частин національного семінару стала панельна дискусія про третю місію Маріупольського. Очільниця Тетяна Марена звернула увагу присутніх на тому, що прогромадський вектор розвитку спільнота університету обрала ще до свого вимушеного переміщення. Зі свого боку доцентки Анастасія Трофименко й Інна Аракелова розповіли про створення гуманітарного штабу для допомоги маріупольським переселенцям та як він трансформувався в Civic Centre для надання різних послуг громадам. Досвідом роботи з українськими біженцями поділилася координаторка Центру МДУ в Литві Катерина Горюнова, а досвідом волонтерства — студентка Зоряна Богун.

У другий день національного семінару учасники продовжили обговорення інструментів і методик, здатних допомогти розв’язати проблеми обмеження свободи та інтеграції в громади. Після цього відбулася робоча сесія українських команд проєкту з концептуалізації ключових термінів, розроблення рекомендацій для університетів та обговорення можливостей подальшої співпраці зі стейкхолдерами.

Національний семінар був насамперед спрямований на формування міжпрофесійної спільноти експертів, щоб питання, які порушує проєкт, обговорювали не лише представники академічного середовища. Окремим важливим результатом стало прагнення напрацювати спільне розуміння ключових термінів і підходів, які використовуються для подолання мовних і культурних бар’єрів у складних соціальних контекстах. Саме така спільна мова є основою для подальшої ефективної співпраці та реальних змін,

— координатор проєкту від МДУ Андрій Стойка. 

 

Матеріали семінару:

 

 

gallery view
gallery view
gallery view
gallery view
gallery view
gallery view
gallery view
gallery view
gallery view
gallery view
gallery view
gallery view
gallery view
gallery view
gallery view
gallery view
gallery view
img
img
img
img
img
img
img
img
img
img
img
img
img
img
img
img
img