Маріупольський долучився до формування нових підходів у викладанні історії

В умовах сьогодення історія має особливе значення. Вона не лише зберігає пам'ять про минуле, а й допомагає протистояти маніпуляціям, зміцнює національну ідентичність і виховує покоління, здатні робити виважені висновки та розуміти ціну ухвалених рішень.

Маріупольський державний університет долучився до ініціативи, покликаної переглянути підходи до історичної освіти. Це стало можливим завдяки започаткованому партнерству з Обсерваторією з викладання історії в Європі під час минулорічного візиту делегації Ради Європи до фронт-офісу вишу.

У межах співпраці спільнота МДУ провела круглий стіл для учителів, викладачів і студентів, який став частиною масштабних національних консультацій щодо розвитку історичної освіти. Висловлені пропозиції лягли в основу рекомендацій для Міністерства освіти і науки України, а вже 19–20 травня в Афінах результати обговорень було презентовано на міжнародному симпозіумі «Європейський вимір в національних системах». У складі делегації МОН участь у події взяв доцент кафедри політології та міжнародних відносин Сергій Пахоменко.

Під час заходу українські освітяни окреслили ключові пріоритети трансформації історичної освіти. Згідно з ними історію України варто розглядати не ізольовано, а як невіддільну частину спільних європейських і глобальних історичних процесів. Модернізуватися мають також навчальні програми з акцентом на дослідницькому підході, щоб через роботу з першоджерелами та аналіз різних інтерпретацій минулого у молоді розвивалося критичне мислення й стійкість до маніпуляцій.

Окремою темою обговорення став вплив війни на освітній процес. Як відзначила українська делегація, саме збройна агресія дала імпульс для «очищення» навчальних програм від імперських міфів і російських наративів, переосмислення політики пам’яті, національної ідентичності та місця України у світовій історії.

Симпозіум дав змогу не тільки представити власний досвід, а й ознайомитися з підходами до викладання історії в різних європейських країнах. Доцент Маріупольського наголосив, що національний наратив є домінуючим майже всюди, що, вочевидь, природно. Головне в цьому — дотримання балансу між локальним, національним і глобальним, а також уникнення міфологізації.  

«Виділяється Словенія. Там національний і загальноєвропейський контексти в навчальних планах розподілені порівну, але, здається, увага до європейського бачення історії Словенії, не в останню чергу зумовлена наративом «Геть від Балкан».

У Греції домінує національне, яке подається як основа європейського. За наративом Греція постійно захищає Європу від просування ворожого Сходу, починаючи з Марафонської битви. Серед проблем — перевантаженість програм, через що учителі не встигають дати матеріал і часто вивчення сучасної історії завершується 1930-ми роками.

Словаччина з 2023 року перейшла на інтегрований курс національної та всесвітньої історії, як і в Україні, згідно з Новою українською школою. Цікавим кейсом є Чорногорія. Вчителі намагаються на практиці уникати гострих і болісних питань, пов'язаних з югославськими війнами. На уроках дискутують про роль Сербії в історії Чорногорії і тут в учителів і в учнів різні погляди»,

— розповідає про почуте Сергій Пахоменко. 

Після Греції доцент МДУ здійснив ще дві робочі подорожі — до Швеції та Польщі. Візит до Швеції став завершальним етапом стипендіальної програми в Центрі Балтійських і Східноєвропейських студій Університету Седертерна. У його межах вчений провів науковий семінар, а наприкінці року вийде авторська стаття в журналі Nationalities Papers. У Польщі Сергій Пахоменко виступив на пленарному засіданні конференції «Сучасні безпекові виклики: можливості й загрози», що була організована Академією прикладних наук у місті Новий Сонч.