У Маріупольському обговорили значення української історії в європейському вимірі

Історія займає провідне місце у формуванні свідомості та національної ідентичності, тому є сильним інструментом впливу. Це особливо відчутно в умовах сучасної російсько-української війни, яка вже давно перестала бути лише збройним протистоянням.

Тонко відчуваючи зміни в суспільстві, Маріупольський державний університет підсилює прогромадською місією два головні напрями діяльності — освітній і науковий. Його простір часто виступає майданчиком для професійних дискусій, які наштовхують на розуміння подальших дій. Таким особливим заходом став круглий стіл «Вимір національний, контекст європейський: пошук балансу у викладанні історії в Україні».

Подію організовано в межах партнерства МДУ та Обсерваторії з викладання історії в Європі, яке було започатковане в травні минулого року під час офіційного візиту делегації Ради Європи до київського фронт-офісу вишу.

Присвячений Міжнародному дню історика, круглий стіл об’єднав фахівців історичної галузі, зокрема вчителів і викладачів, які виступають рупорами донесення правди про минуле до молоді. Щоб відстань не стала перешкодою для багатоголосого діалогу, подія відбулася в змішаному форматі. Її модератором виступив доцент кафедри політології та міжнародних відносин Сергій Пахоменко.

Ми з вами як ніхто розуміємо важливість історії для нашого майбутнього і як перекручені історичні факти використовуються з метою пропаганди й дезінформації. Тому усвідомлення важливості викладання історичних дисциплін стало причиною нашого бажання долучитися до проєкту змін підходів і практик. Ви також знаєте, що Маріупольський університет перед собою ставить не просто завдання, а дуже важливу місію збереження ідентичності, зокрема історичної. І ми дуже раді, що на цьому шляху з нами знаходяться наші друзі та партнери, 

— в.о. ректора МДУ Тетяна Марена.

Які можливості відкриваються перед країною як повноцінною членкинею Обсерваторії з викладання історії в Європі, розповів національний координатор, керівник експертної групи з європейської інтеграції Міністерства освіти і науки України Сергій Шкабко.

Ключове для нас — щоб українська історична освіта була представлена в порядку денному Обсерваторії та Ради Європи. І дуже добре, що країни-члени нас в цьому досить активно підтримують і розуміють, з якими загрозами Україна зараз зіштовхується, що війна відбувається не тільки на полі бою, а також за думки, за погляди і, власне, за правильне донесення історичних сигналів,

— національний координатор Обсерваторії з викладання історії в Європі Сергій Шкабко.

Один із пріоритетів на шляху зміни підходів викладання історичної освіти — дослідити, як саме в шкільних та університетських підручниках висвітлюється історія України, яке її місце в європейському контексті та як представлені інші держави. Не менш важливою стане розробка рекомендацій для Європи, адже в деяких країнах історія України все ще подається, як частина російської або радянської.

Під час першої панелі порушувалася тема міфологізації — явища, що здатне формувати в людини ціннісні орієнтири та розуміння важливості власної держави. Друга панель торкалася викладання історії в закладах середньої освіти — ґрунту, на якому зрощується національна свідомість учнів. На третій панелі обговорювалося, як дієво доносити правдиву інформацію світові та щоб світ її почув.

Ключовими спікерами стали завідувачка кафедри історичної та громадянської освіти Київського університету імені Бориса Грінченка Оксана Салата, викладач історії Маріупольського міського ліцею Віталій Бенчук, завідувачка відділу історії України 20–30-х рр. ХХ ст. Національної академії наук України Лариса Якубова.

Для того, щоб виголошені думки щодо історичної освіти не залишилися просто словами, планується розробити рекомендації для Міністерства освіти і науки України. Крім того, буде підготовлено звернення до Обсерваторії з викладання історії в Європі, щоб вивести дискусію на міжнародний рівень.