Історію та культуру греків України обговорили на конгресі в Нью-Йорку

В умовах руйнівної війни, яка націлена знищити не тільки інфраструктуру українських територій, а й культурну та національну самобутність народу, збереження нематеріальної спадщини набуває особливого значення. Саме тому академічна спільнота Маріупольського державного університету присвячує свої дослідження рідному краю. 

Перебуваючи за кордоном як запрошені науковиці в європейських вишах, завідувачка кафедри грецької філології Юлія Лабецька й доцентка кафедри історії та археології Світлана Арабаджи обрали фокусом своїх наукових пошуків грецьку ідентичність Надазов’я. Вони навіть отримали стипендіальну підтримку досліджень – пані Юлія для вивчення пісенної спадщини румеїв, а пані Світлана для розгляду впливу грецької громади на розвиток Маріуполя.

З 22 по 24 травня на базі Колумбійського університету, розташованому в Нью-Йорку, проходив Всесвітній конгрес асоціації з дослідження національностей. Подія стала гарною нагодою для представниць МДУ обговорити з колегами питання минулого та сьогодення греків України.

Ініціаторкою тематичної панелі виступила доцентка Світлана Арабаджи – організатори підтримали науковицю в її прагненні присвятити одну з локацій Приазов’ю, який був і залишається найбільшим осередком грецької діаспори нескореної країни.

Свою доповідь вона присвятила становленню Маріуполя, як одного з головних портових міст Півдня, та ролі, яку в цьому відігравала грецька спільнота. Пані Світлана зазначила, що це дослідження дає їй змогу «зберігати зв'язок із рідним містом і відривати нові сторінки його історії в контексті міжнародної торгівлі та стосунків з різними країнами Європи».

Зі свого боку доцентка Юлія Лабецька на прикладі румейських народних пісень розповіла про мовні й культурні зв’язки греків Надазов’я – як усні тексти слугують носіями колективної пам’яті, адаптації та пошуку ідентичності. Вона також звернула увагу присутніх на сучасне відродження інтересу до румейської мови серед представників надазовськогрецької спільноти, особливо в умовах вимушеного переміщення після 2022 року.

Окрім доценток незламного вишу, спікерами на панелі були представники вишів Великої Британії та США, які через наукову призму вивчають грецьку спадщину. Викладач Оксфордського університету Панайотіс Ксенофонтос виступив із доповіддю про літературу еллінів України, а запрошена науковиця в Принстонському університеті Тетяна Любченко розповіла про дослідження діалектів у межах свого проєкту «Спадщина маріупольських греків». До дискусії також долучилася доцентка Весліанського університету Наталія Карагеоргос, яка не байдужа до самобутності та трагедії Маріуполя. 

Слухацьку аудиторію панелі представляли етнічні греки та вірмени, а також американці. Після доповідей вони цікавилися у спікерів про зв'язки греків з острова Хіос з маріупольськими греками, про торгові відносини та вплив на спільноту Маріуполя, про самоідентифікацію греків Надазов’я та їхнє розуміння Батьківщини. Активно запитували також про літературну й фольклорну творчість еллінів.