Освітня програма «Соціальна робота»

Підготовка фахівців, здатних в умовах невизначеності комплексно вирішувати різноманітні професійні завдання у соціальній роботі широкого спектру соціальних інституцій, у тому числі – складні спеціалізовані задачі та прикладні проблеми, пов'язані з управлінням соціальними процесами та процесами, що мають місце в індивідуальному розвитку особистості.

Об’єкт вивчення: особи, родини, соціальні групи та громади, які потребують підтримки для покращення умов соціального функціонування та загального добробуту.

Цілі навчання: формування загальних та фахових компетентностей для успішного розв’язання складних спеціалізовані задач та прикладних проблем соціальної сфери, орієнтація на подальшу фахову самоосвіту.

Теоретичний зміст предметної області: поняття, концепції та методи підтримання і надання кваліфікованої допомоги особам, групам людей, громадам з метою розширення або відновлення їхньої здатності до соціального функціонування, реалізації громадянських прав, запобігання соціальної ексклюзії.

Методи, методики та технології: загальнонаукові і спеціальні методи пізнання соціальних явищ; методики оцінки становища, поведінки чи діяльності індивідів і соціальних груп; педагогічні, економічні, психологічні, соціологічні, інформаційно-комунікаційні, профілактичні та інші інноваційні технології.

Інструменти та обладнання: сучасні інформаційно-комунікативні технології, інформаційні ресурси та програмні продукти, що застосовуються в соціальній сфері.

Загальна підготовка в галузі соціальної роботи, з акцентом на управлінській та психологічній підготовці.

Освітньо-професійна

Спрямованість на практичну соціальну роботу з різними категоріями населення, як в державному, так і в громадському секторах, зокрема – на надання комплексної соціальної, правової, психологічної та педагогічної допомоги особам, групам, сім’ям, громадам в умовах війни, на основі застосування відповідних теорій і методів соціальної роботи; акцент на менеджерській діяльності в соціальній сфері, з застосуванням соціологічного та психологічного супроводу. Програма передбачає національну і міжнародну кредитну мобільність, укладення договорів про проходження практики.

Робота за фахом у закладах, установах соціального захисту населення та надання соціальних послуг, у закладах охорони здоров’я, освіти, культури, у сферах державного управління, правоохоронній, національної безпеки, в неурядових організаціях. Згідно з Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» особи, що отримали ступінь бакалавра з соціальної роботи, можуть обіймати посади:
2446.2 «Фахівець із соціальної роботи», «Фахівець-організатор соціально-побутового обслуговування», «Фахівець із соціальної допомоги вдома», «Фахівець (з допомоги неблагополучним родинам, грошової допомоги дітям і т. ін.)», «Соціальний працівник», «Соціальний аудитор», «Наглядач в громадському центрі», «Наглядач за умовно засудженими»;
3460 «Фахівець з вирішення конфліктів (побутова сфера);
2340 «Педагог соціальний», «Вихователь соціальний по роботі з дітьми-інвалідами»;
2442.2 «Соціальний патолог»;
3443 «Інспектор з соціальної допомоги»;
2356 «Інспектор з охорони дитинства»;
2412.2 «Фахівець з профорієнтації»; «Фахівець з питань зайнятості (хедхантер)»;
3414 «Фахівець із організації дозвілля»;
1483 «Менеджер у соціальній сфері»;
2419.3 «Спеціаліст державної служби».

Можливість продовження навчання на другому (магістерському) рівні вищої освіти; отримання післядипломної освіти на споріднених та інших спеціальностях; підвищення кваліфікації; академічної мобільності.

Студентоцентроване та практико-орієнтоване навчання; відпрацювання професійних навичок за допомогою інноваційних методів та інтерактивних форм: тренінгів, case study, ділових ігор, навчальної, виробничої та пееддипломної практик, підготовки курсової та кваліфікаційної роботи.

Оцінювання навчальних досягнень здійснюється в умовах кредитно-модульної організації освітнього процесу за 100-бальною (рейтинговою) шкалою ЄКТС (ECTS), національною 4-х бальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

Форми контролю: поточний контроль – усне та письмове опитування, тестові завдання в тому числі комп’ютерне тестування, презентації, есе, захист дослідницких проєктів тощо; підсумковий контроль – екзамени та заліки, з урахуванням накопичених балів поточного контролю, диференційовані заліки (для оцінювання якості виконання курсових робіт та звітів з практики); державна атестація – атестаційний екзамен, публічний захист (демонстрація) кваліфікаційної (бакалаврської) роботи.

ЗК 1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.
ЗК 2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
ЗК 3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК 4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК 5. Здатність планувати та управляти часом.
ЗК 6. Знання та розуміння предметної області професійної діяльності.
ЗК 7. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК 8. Навички використання інформаційних і комунікаційних, онлайн, технологій.
ЗК 9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями, займатись самонавчанням і підвищенням кваліфікації у сфері формальної та неформальної освіти.
ЗК 10. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел, її використання на засадах доброчесності.
ЗК 11. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
ЗК 12. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
ЗК 13. Здатність мотивувати людей рухатися до спільної мети, працювати в команді
ЗК 14. Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків.
ЗК 15. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо, проявляти лідерство.
ЗК 16. Здатність змінювати, удосконалювати умови свого життя, вільно обирати свій життєвий шлях, виходячи із власних прагнень, умінь і особистісних якостей.
ЗК 17. Здатність керувати своїм психологічним станом, зберігати і відновлювати своє ментальне здоров'я.

СК1. Знання і розуміння сутності, значення і видів с соціальної роботи та основних її напрямів (історичного, психологічного, соціально-педагогічного, юридичного, економічного, медичного, екологічного).
СК2. Здатність прогнозувати перебіг різних соціальних процесів, попереджати ризики та розвиток соціально небезпечних явищ.
СК 3. Знання і розуміння нормативно-правової бази стосовно соціальної роботи та соціального забезпечення.
СК 4. Здатність до аналізу соціально-психологічних явищ, процесів становлення, розвитку та соціалізації особистості, розвитку соціальної групи і громади. СК 5. Здатність до виявлення, профілактики негативних видів девіацій, соціального інспектування і оцінки потреб вразливих категорій громадян, у тому числі тих, що опинились у складних життєвих обставинах.
СК 6. Знання інституціональних, процесуальних, технологічних та структурних ознак менеджменту соціальної роботи; розуміння організації та функціонування системи соціального захисту і, надання соціальних послуг на національному, регіональному рівнях, та на рівні громади.
СК 7. Здатність до співпраці у міжнародному середовищі та розпізнавання міжкультурних проблем у професійній практиці.
СК 8. Здатність застосовувати сучасні педагогічні, психологічні, соціологічні, експериментальні методи роботи з соціальними об’єктами в польових і лабораторних умовах.
СК 9. Здатність оцінювати соціальні проблеми, потреби, особливості та ресурси клієнтів, у тому числі на основі проведення соціологічних та психологічних досліджень.
СК 10. Здатність розробляти шляхи подолання соціальних проблем, добирати й цілеспрямовано та ефективно застосовувати сучасні технології, методи соціальної роботи, для їх вирішення.
СК 11. Здатність до надання допомоги та підтримки різним групам клієнтів із врахуванням їхніх індивідуальних потреб, вікових відмінностей, гендерних, етнічних, психологічних особливостей.
СК 12. Здатність ініціювати соціальні зміни, спрямовані на піднесення соціального добробуту громади, подолання наслідків війни.
СК 13. Здатність до розробки та реалізації соціальних проектів і програм.
СК 14. Здатність до застосування методів менеджменту для організації власної професійної діяльності та планування й організації діяльності структурних підрозділів й персоналу соціальних служб на всіх етапах процесу надання соціальних послуг в громаді.
СК 15. Здатність взаємодіяти з клієнтами, представниками різних професійних груп та громад, у тому числі в кризових/екстремальних умовах.
СК 16. Здатність дотримуватися етичних принципів та стандартів соціальної роботи.
СК 17. Здатність виявляти і залучати ресурси організацій- партнерів з соціальної роботи, у тому числі з недержавного сектору, для виконання завдань професійної діяльності.
СК 18. Здатність до генерування нових ідей та прояву креативності у професійній сфері.
СК 19. Здатність оцінювати результати та якість професійної діяльності у сфері соціальної роботи, зокрема – якість надання соціальних послуг.
СК 20. Здатність до сприяння підвищенню добробуту і соціального захисту осіб, які перебуває у складних життєвих обставинах через надання соціальної допомоги та підтримки для мобілізації власних сил, фізичних, психічних і соціальних ресурсів, із залученням відповідних фахівців.
СК 21. Здатність знаходити конструктивний вихід з нестандартних професійних ситуацій, психологічно долати професійні кризи, попереджати професійне вигорання самостійно та/чи з супервізором.

РН 1. Здійснювати пошук, аналіз, синтез, систематизацію інформації з різних джерел для розв’язування професійних завдань і встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між соціальними подіями та явищами.
РН 2. Вільно спілкуватися усно і письмово державною та іноземною мовами з професійних питань.
РН 3. Ідентифікувати, формулювати і розв’язувати завдання у сфері соціальної роботи, інтегрувати теоретичні знання та практичний досвід.
РН 4. Формулювати власні обґрунтовані судження на основі аналізу соціальної проблеми.
РН 5. Теоретично аргументувати шляхи подолання проблем та складних життєвих обставин, обирати ефективні технології, методи їх вирішення, у тому числі з залученням необхідних фахівців, передбачати наслідки.
РН 6. Розробляти перспективні та поточні плани, програми проведення заходів, оперативно приймати ефективні рішення у складних та екстремальних ситуаціях.
РН 7. Використовувати спеціалізоване програмне забезпечення у ході розв’язання професійних завдань.
РН 8. Критично аналізувати й оцінювати чинну соціальну політику країни, соціально-політичні процеси на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях.
РН 9. Використовувати відповідні наукові дослідження та застосовувати дослідницькі професійні навички у ході організації і надання якісних соціальних послуг.
РН 10. Аналізувати психічні властивості і стани, характеризувати психічні процеси, різні види діяльності індивідів у групі, процеси розвитку, соціалізації, соціальної адаптації та інтеграції особистості, соціально-психологічні процеси в малих та великих групах.
РН 11. Використовувати методи профілактики для запобігання можливих відхилень у психічному розвитку, порушень поведінки, міжособистісних стосунків, для розв’язання конфліктів, попередження соціальних ризиків та складних життєвих обставин.
РН 12 Визначати зміст співпраці з організаціями-партнерами з соціальної роботи, у тому числі з недержавного сектору, для виконання завдань професійної діяльності.
РН 13. Використовувати різні методи соціальної діагностики у процесі оцінювання проблем, потреб, специфічних особливостей та ресурсів клієнтів.
РН 14. Самостійно визначати ті обставини, для подолання яких потрібна соціальна допомога, надання певного виду соціальних послуг.
РН 15. Приймати практичні рішення для покращення соціального добробуту, подолання наслідків війни та підвищення рівня соціальної безпеки громади, у тому числі шляхом мінімізації поширення негативних видів девіантної поведінки.
РН 16. Застосовувати методи менеджменту для організації власної професійної діяльності та управління діяльністю соціальних працівників, іншого персоналу соціальних служб.
РН 17. Встановлювати та підтримувати взаємини з клієнтами на підґрунті взаємної довіри та відповідно до етичних принципів і стандартів соціальної роботи, надавати їм психологічну підтримку й наснажувати клієнтів.
РН 18. Налагоджувати співпрацю з представникам різних професійних груп та громад; використовувати стратегії індивідуального та колективного представництва інтересів клієнтів.
РН 19. Виявляти сильні сторони та залучати особистісні ресурси клієнтів, ресурси соціальної групи і громади для розв’язання їх проблем, виходу із складних життєвих обставин.
РН 20. Виявляти етичні дилеми та суперечності у професійній діяльності та застосовувати засоби супервізії для їх розв’язання.
РН 21. Демонструвати толерантну недискримінаційну поведінку, діяти соціально відповідально та громадсько свідомо, без упереджень.
РН 22. Демонструвати уміння креативно вирішувати проблеми та приймати інноваційні рішення, мислити та застосовувати творчі здібності до формування принципово нових ідей.
РН 23. Конструювати процес та результат соціальної роботи в межах поставлених завдань різних соціальних служб, використовувати кількісні та якісні показники оцінки діяльності, коригувати плани роботи відповідно до результатів оцінки.
РН 24. Розуміти організацію системи соціального захисту та надання соціальних послуг на національному, регіональному рівнях, та на рівні громади.
РН 25. Користуватися нормативно-правовою базою щодо соціальної роботи та соціального забезпечення.
РН 26.Організовувати та забезпечувати надання соціальних послуг згідно зі стандартами, документально оформлювати процес надання соціальних послуг РН 27. Використовувати техніки підтримки фізичного та ментального здоров'я, вміти працювати під супервізійним супроводом, психологічно долати професійні кризи.