Знати своїх: маріупольський художник, який змінив світове мистецтво
Сучасна російсько-українська війна — це боротьба не лише за території, а і за людей, зокрема за видатних постатей України, яких привласнила росія. Щоб досягти справедливості, донести правду крізь маніпулятивні наративи, насамперед самим українцям потрібно знати своїх.
Серед митців, відомих на весь світ, — Архип Куїнджі. Це маріупольський художник, який своїми новаторськими техніками зображення місячної ночі змінив світове мистецтво.
У межах національного проєкту «Меморіал Куїнджі» в стінах Маріупольського державного університету відбувся захід «Куїнджі. Геній світла», присвячений життю й творчості видатного українця. На учасників події чекали лекції, презентації та живе спілкування.
Запрошеним гостем заходу став керівник Музею Авангарду, колекціонер і галерист Юрій Комельков. Ділячись своїми думками, заснованими на багаторічному досвіді роботи з творами мистецтва, він зазначив, що Куїнджі був авангардним художником, у сенсі — передовим. І як приклад, пан Юрій навів картину «Місячна ніч на Дніпрі», яка свого часу викликала фурор і не аби який інтерес — люди, щоб її побачити, шикувалися в довжелезні черги.
Куїнджі я б точно включив як представника авангардного мистецтва. У ширшому сенсі цього слова, ніж супрематизм, кубізм чи абстракціонізм. Він не займався абстрактним живописом, але він був присутній. Якщо ви подивитися на цю роботу без деталізації, то зрозумієте, що це абстрактна картина: чорний фон і дві жовто-зелені плями,
— керівник Музею Авангарду Юрій Комельков.
Також мистецтвознавець наголосив, що Куїнджі був дослідником і постійно перебував у пошуках: вивчав хімічні реакції, як фарби між собою перемішуються, додавав роботам фактуру за допомогою асфальту. Для публічного представлення своєї картини «Місячна ніч на Дніпрі» художник провів експеримент розмістив штучне світло так, щоб, з якої б сторони не подивився глядач, світло рухалося разом із ним. Магічна творчість митця вражала як земляків, так і іноземців.
У творах Архипа Куїнджі передані емоції, які він переживав протягом життя. Як підкреслила доцентка кафедри культурології МДУ Ольга Хроненко, у художника була дивовижна історія кохання. Щоб отримати дозвіл на одруження з обраницею, йому довелося чекати дев’ять років і здобути статус митця наполегливою працею.
Насправді Архип Іванович був закоханий двічі. Вважається, що перше його кохання — це мистецтво. Нас і досі вражає те, наскільки він зміг передати свої почуття в мистецтві. В нього залишилося багато секретів, які нікому не розкрив: як зміг передати гру з фарбами і підсвічував свої картини. Перше кохання займало в художника безліч сил, але і приносило великі плоди. Не всім відомо про друге кохання — до дружини Віри Куїнджі. Саме Віра надихала видатного митця на створення шедеврів,
— доцентка МДУ Ольга Хроненко.
До повномасштабного вторгнення оригінали робіт Архипа Куїнджі можна було побачити в Художньому музеї імені А. І. Куїнджі, який був одним із культурних магнітів Маріуполя. Коли до міста зайшли окупанти, частина експозиції була назавжди втрачена через бойові дії, а вціліли картини — вивезені. Про історію створення музею, колекцію творів, які там можна було побачити, учасникам заходу розповіла представниця Маріупольського краєзнавчого музею Наталія Арусланова.
Немає згадок, де б Архип Куїнджі прямо зазначив свою громадянську приналежність як, наприклад, це зробив Казимир Малевич, але є впевненість, що українцем він себе таки вважав. Попри всі тогочасні заборони, які придушували українську культуру, митець не боявся підписувати роботи — «Україна» та «Українська ніч», а це вже не аби який жест спротиву наративам імперської влади.