Зцілення пораненої душі: в МДУ відбувся форум психологів, капеланів і богословів

Війна завдає не тільки фізичну травму, а й внутрішню. І часто саме така невидима рана є найглибшою та найбільш руйнівною. Як надати комплексну професійну допомогу захисникам на фронті й під час реабілітації, обговорювалося на Міжнародному форумі психологів, капеланів та богословів «Зцілення пораненої душі: інтегрований підхід до подолання моральної травми у військовослужбовців». 

Подія стала першою ініціативою у межах діяльності нещодавно відкритого Центру психологічної допомоги й підтримки «Ресурс» Маріупольського державного університету. Як наголосила у вітальному слові проректорка з науково-педагогічної роботи та молодіжної політики Юлія Демидова, актуальність питання вимагала виходу за межі академічних кіл для діалогу з тими, хто на практиці стикається з подоланням душевних криз.

Участь у заході також взяли магістранти освітньої програми «Практична психологія» для збагачення фахових знань завдяки професійним думкам і досвіду спікерів. Один із них — військовий капелан бригади безпілотних систем «Яструби» отець Іов — долучився до організації та модерації.

Викликана провиною, соромом, зрадою, моральна травма не є лише психологічною складовою, а й етичною, філософською та духовною. Клінічний психолог Ренос К. Пападопулос розглянув ставлення до життєвих випробувань через православну перспективу, згідно з якою Бог допускає лише той тип випробувань, який здатен збагатити та просвітити людину, але за умови, що вона відкриє своє серце. 

Діяльність капелана виходить за межі традиційних уявлень. Він не просто фігура релігійної свідомості, а гуманітарної стійкості — певен генерал-лейтенант Василь Крутов. Під час невидимої кризи у людини зникає відчуття внутрішньої цілісності, вона втрачає звʼязок зі світом, минулим і майбутнім. І це вже не криза психіки, а буття. Повернення цілісності вимагає богословської, психологічної, філософської та соціальної інтеграції.

Про кроки до відновлення, які має зробити капелан разом із військовим на шляху до реабілітації розповів ще один іноземний спікер — військовий психолог Майкл Браун. Згідно з його методикою таких кроків вісім, серед них: слухання, виявлення точки застрягання, переосмислення та повернення до суспільства. Саме громада, певен він, здатна сприятливо вплинути на зцілення моральної травми, яка здебільшого викликана зневірою у людей і світ.

Зі свого боку деканка психолого-педагогічного факультету Леніна Задорожна-Княгницька наголосила, що вагомий стрижень нашого буття — це віра. Люди, які прийшли на форум — капелани, військові, психологи та студенти — вірять по-різному, але вершина цієї віри одна, переконана професорка, – Бог і Україна. У своєму виступі голова громадської організації «Український центр психології безпеки» Іван Сулятицький навів статистику, згідно з якої 67,9% українців вважають себе віруючими. Попри те, що релігійність народу є архетипом колективного несвідомого, людям притаманний саме внутрішній зв’язок з Богом.   

Спікери заходу також говорили про поєднання психологічної та духовної підтримки, яке допомагає не лише краще зрозуміти досвід травми, а й створює простір для більш усвідомленого шляху до відновлення. Разом із травмотерапевткою Любавою Казмірчук та отцем Миколою Лагодичем присутні розглянули інструменти — психоедукацію, яка вчить людину розуміти власні психологічні процеси, а також сповідь, яка створює терапевтичний і довірливий простір для внутрішніх переживань. 

Після обговорень на учасників чекали майстеркласи. Для капеланів і психологів гештальт-терапевтка Олена Копіна поділилася практиками саморегуляції, розповіла про психогігієну, ретрити та супервізійну підтримку як ресурсів збереження внутрішньої стійкості. Осмислити горювання, яке охоплює не лише емоції, а й тіло, пам’ять і духовні сенси, охочі могли разом із фасилітатором діалогів Дмитром Федорчаком. Про практику усвідомленого читання Святого Письма у колі для спільного осмислення та пошуку сенсу розповів отець Іов.

Маріупольський університет не востаннє виступатиме майданчиком для професійних зустрічей і обміну думками. Кожна така синергія здатна допомогти віднайти рішення, щоб покращити життя людей навіть у важкі часи.