Доцент МДУ презентував проєкт навчального посібника
Доцент кафедри політології та міжнародних відносин Маріупольського державного університету Сергій Пахоменко здійснив завершальний візит до Гельсінського університету (Фінляндія) в межах стипендіальної програми. У 2023 році він успішно пройшов конкурсний добір, отримавши можливість проводити наукову діяльність в інституті Алексантері.
Протягом тримісячного стажування, поділеного на короткі закордонні поїздки, викладач працював над авторським дослідницьким проєктом і брав участь у заходах – виступав із доповідями на наукових семінарах і міжнародній конференції. За його словами в інституті Алексантері створені ідеальні умови для дослідницької роботи.
Також освітянин МДУ відмітив, що фінські колеги активно цікавляться Україною. Сергій Пахоменко був залучений до розроблення українознавчих студій і увійшов до групи з вивчення країни, яка проводить моніторинг нових академічних публікацій з історії та політики, обговорює їх на засіданнях і створює відповідний електронний каталог.
Фінальна робоча подорож у січні-лютому відзначилася презентацією проєкту англомовного навчального посібника «Історичні наративи в пропаганді», складеному на основі відповідного спецкурсу для студентів. Праця поки що має електронний формат, проте планується друковане видання.
Підсумовуючи своє стажування, доцент Маріупольського університету поділився цікавими спостереження :
Спостереження №1. В Фінляндії зростає зацікавленість Україною – фінські колеги намагаються компенсувати брак своїх знань про нашу країну. Проте подекуди не вистачає фахових робіт у різних галузях соціальних і гуманітарних наук, написаних англійською мовою і саме дослідниками з України. Безумовно, існує коло істориків, політологів, що пишуть про Україну, і пишуть професійно, але вони переважно працюють в західних академічних центрах.
Спостереження №2. Працюючи із західною академією, презентуючи знання про Україну, деконструюючи пропагандистські наративи, нашим вітчизняним дослідникам варто самим не перетворюватися на пропагандистів, визнавати і дискутувати про, можливо, неприємні сторінки нашої історії, визнавати і наявність української контрпропаганди як реакції на спроби підважити нашу ідентичність. Таким чином, саме за допомогою академічних підходів, а не емоцій, можливо і виправданих, вибудовується більша довіра серед науковців.
Спостереження №3. У Фінляндії немає такої гонитви за публікаціями, що індексуються в Скопус. Там є свій перелік фінських і закордонних видань, публікація в яких є показником твого рівня професійності, і вони не обов’язково входять до Скопусу. І ще одне. Як правило, серйозна наукова стаття пишеться там рік або півтора, але це дійсно якісне дослідження.
