Шлях України до ЄС: у МДУ говорили про роль Європейського парламенту

Шлях України до членства в Європейському Союзі — це не лише реформи та переговори, а й розуміння того, як працюють європейські інституції та яку роль вони відіграють у процесі розширення.

8 жовтня цьому був присвячений міжнародний круглий стіл «Шлях України до членства в ЄС: роль Європейського парламенту та як Європейський парламент впливає на політику розширення ЄС?». Захід відбувся онлайн за ініціативи Української асоціації викладачів і дослідників європейської інтеграції (APREI) у партнерстві з Інформаційним центром Європейського Союзу Маріупольського державного університету та Державним торговельно-економічним університетом.

З 2015 року APREI сприяє розвитку європейського виміру вищої освіти, підтримує наукову й експертну діяльність та євроінтеграційні процеси в Україні. Цього разу зустріч об’єднала понад 70 учасників із різних регіонів країни, а також студентську молодь Університету Мадейри (Португалія).
Із вітальним словом до присутніх звернулася голова правління APREI, директорка Центру міжнародної освіти МДУ Ірина Сікорська. Вона наголосила, що зустріч стала можливою завдяки підтримці Асоціації колишніх депутатів Європейського парламенту. У співпраці з Європейською комісією організація ще у 2006 році започаткувала програму «EP to Campus», що дає університетам змогу залучати до діалогу колишніх європарламентарів та користуватися їхньою практичною експертизою.

Головною спікеркою стала професорка Університету Мадейри Ліліана Родрігес, яка у 2014–2019 роках була депутаткою Європейського парламенту від Португалії. Вона працювала у комітетах із питань регіонального розвитку, прав жінок і гендерної рівності, культури та освіти, а також у Підкомітеті з прав людини й міжнародних парламентських делегаціях.

У доповіді «Україна на шляху до Європейського Союзу» професорка простежила основні етапи євроінтеграції та пояснила механізми ухвалення рішень у ЄС. Окрему увагу вона приділила Копенгагенським критеріям, підписанню та набранню чинності Угодою про асоціацію у 2014–2017 роках, отриманню Україною статусу кандидата у 2022 році та відкриттю переговорів про вступ у 2024-му.

Серед досягнень 2025–2026 років спікерка відзначила завершення офіційного скринінгу українського законодавства у вересні 2025 року, відкриття переговорів за кластером 1 «Основи» у червні 2026-го та кластером 6 «Зовнішні відносини» у липні. Водночас Ліліана Родрігес наголосила: відкриття переговорних кластерів є лише проміжним результатом, а подальший прогрес залежить від повного виконання визначених критеріїв і незворотності реформ. А серед ключових завдань для України професорка окреслила продовження реформ у сфері судочинства й верховенства права, системну боротьбу з корупцією, зміцнення інституційної спроможності публічного управління, підготовку економіки та бізнесу до роботи в умовах єдиного ринку ЄС, а також збереження міжнародної підтримки й політичного консенсусу держав-членів.

Аналізуючи роль Європейського парламенту, Ліліана Родрігес звернула увагу на його право надати згоду на вступ нової держави відповідно до статті 49 Договору про ЄС та участь у формуванні інструментів фінансової підтримки, зокрема Ukraine Facility. За її словами, європейська перспектива України є реальною, однак темп просування залежить передусім від якості реформ і виконання встановлених критеріїв.

Значну частину зустрічі присвятили запитанням студентів і молодих науковців. Учасники говорили про європейську інтеграцію у сфері освіти, розвиток партнерств між українськими та європейськими університетами, академічну мобільність, програми обміну й стажування, спільні освітні проєкти та інші можливості для молоді.

На завершення учасники наголосили на важливій ролі академічної спільноти й молоді у євроінтеграційних процесах. Співпраця українських університетів із партнерами з держав-членів ЄС не лише відкриває нові можливості для освіти й науки, а й допомагає Україні ставати повноправною частиною спільного європейського простору.