Історія як захист демократії: Маріупольський долучився до міжнародного діалогу у Страсбурзі
Якісне викладання історії — не другорядна складова освіти, а один з інструментів захисту демократії від маніпуляцій, спрощених наративів і викривлення минулого.
8–9 жовтня у Страсбурзі відбулася щорічна конференція Обсерваторії з викладання історії в Європі при Раді Європи «Маніпулювання історією, підрив демократії». До міжнародного заходу долучилася делегація Міністерства освіти і науки України на чолі із заступником міністра Андрієм Вітренком. Маріупольський державний університет представила деканка історичного факультету Юлія Константинова.
До складу делегації увійшли експерти з питань європейської інтеграції — представники МОН та трьох закладів вищої освіти, на базі яких планують створити центри з вивчення історії в Європі: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Університету Григорія Сковороди в Переяславі та МДУ.
Обсерваторія з викладання історії в Європі працює над розвитком якісної історичної освіти та посиленням демократичної культури серед молоді. Одне з її завдань — формувати чітке уявлення про те, як і чого навчають на уроках історії в європейських країнах.
Цьогорічну конференцію присвятили тому, як робота з минулим може протидіяти демократичному регресу. Учасники говорили про інструменти, що допомагають молоді критично осмислювати події, розпізнавати спрощені наративи та аналізувати емоційно забарвлені повідомлення.
Цікаво було ознайомитися з підходом європейських дослідників до сприйняття та визначення таких понять, як маніпулювання, пропаганда й дезінформація. Не менш цікавими стали дебати між бебі-бумерами та зумерами про те, яке покоління краще розпізнає оману. І, до речі, відповідь була не такою очевидною — бумери не підвели.
Мали можливість поспілкуватися з іноземними колегами. Особисто мені сподобалося дослідження викладачки Гельсінського університету Рути Казлаускайте. У своїй роботі вона розглядала, як завдяки віртуальній реальності людина може не лише стати дотичною до історії, а й безпосередньо зануритися в події минулого. Це викликає певні відчуття й створює ефект реальної присутності. Як приклад можна згадати Музей СВО у росії,
— Юлія Константинова.
Упродовж двох днів проходили панельні дискусії та тематичні семінари, присвячені взаємозв’язку історичної освіти, критичного мислення й демократичних цінностей. Окрему увагу приділили відповідальності викладачів за те, як суспільство сприймає минуле та використовує ці знання для розуміння сучасних процесів.
Для Маріупольського співпраця з Обсерваторією має продовження. У травні минулого року делегація Ради Європи на чолі з головою Ради правління та Бюро Обсерваторії з викладання історії в Європі відвідала незламний виш. Тоді установи уклали меморандум, що заклав основу для подальших спільних ініціатив.
Участь у конференції в Страсбурзі стала наступним кроком у розвитку цього партнерства та обміні європейським досвідом. Для МДУ це також можливість долучатися до формування сучасних підходів до викладання історії, де знання про минуле допомагає не лише краще його розуміти, а й відповідальніше будувати майбутнє.
