Збереження української думки й слова: у Маріупольському обговорили майбутнє переміщених і прифронтових бібліотек

Ворог не обмежується лише збройною агресією проти українців, а й має намір знищити національну ідентичність: спаплюжити історію, привласнити культуру, розвити комплекс меншовартості за мову, літературу, любов до рідної країни. Щоб зберегти загальнонаціональне, важливо зберегти й локальне, адже кожна територія зі своїми місцевими особливостями — це невід’ємна частина одного цілого й унікального. 

Розуміюче це, Маріупольський державний університет обрав своєю місією плекання ідентичності Маріуполя та Донеччини, а його простір виступає локацією для об’єднання голосів тих, хто потребує, щоб їх почули.

20 березня у київському фронт-офісі вишу відбувся круглий стіл «Прифронтові та переміщені бібліотеки. Досвід, сьогодення, перспективи». Питання існування й роботи установ, які зберігають історичну пам’ять і знання поколінь, порушувалися у форматі публічної дискусії. 

Своєю актуальністю подія викликала резонанс, особливо у представників галузі, зібравши загалом понад 300 учасників онлайн і наживо. Її проведення на масштабному рівні забезпечили Маріупольський університет і Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого. Напередодні від імені своїх спільнот очільники — в.о. ректора Тетяна Марена й генеральний директор Олег Сербін — офіційно закріпили партнерство підписами. 

Бібліотеки — це про нашу інформаційну безпеку, культурну ідентичність, гуртування громад, і це про наш з вами світогляд. Сьогоднішній захід якнайкраще вписується в ту місію, яку перед собою поставив Маріупольський університет — збереження регіональної ідентичності. Ми також пишаємося тим, що на шляху виконання цієї місії з нами наші друзі та партнери, і це говорить про те, що розуміння важливості збереження бібліотек, і особливо на таких вразливих територіях, воно присутнє на всіх рівнях — від держави до освітянської й бібліотечної спільнот,

— очільниця МДУ Тетяна Марена. 

Під час повномасштабної війни бібліотечна сфера опинились перед великою кількістю викликів. До них відносяться безпекові ризики для людей, знищення та розкрадання фондів, збереження та підготовка кадрів, оцифрування документальної спадщини, відсутність матеріально-технічної бази, застаріле законодавство й виживання на умовах мінімальної заробітної плати. Разом із цим виникає потреба переосмислення сучасної ролі бібліотек, зокрема як місця сили для людей, які гуртуються навколо них у пошуках втраченої спільнотності.

Я вдячна Маріупольському університету, який став майданчиком для події, яка дозволить нам із вами подумати про важливі й філософські питання для нашої сфери. Передусім, чим є сучасна бібліотека і що вона повинна робити. Наша команда працює над інституційною реформою мережі закладів культури, де бібліотека є інтегральною частиною. І попри те, що розмови про таку реформу точаться від 91-го року, ми розуміємо, що виклики змінюються. І сьогодні для мене неймовірна користь послухати про те, як живуть релаковані та прифронтові бібліотеки, тому що саме в такій живій розмові ми можемо врахувати ті виклики, які потім лягатимуть в основу державних політик,

— заступниця очільниці Міністерства культури України Богдана Лаюк. 

Міжнародна долученість має важливе значення для українців в усіх сферах діяльності, бібліотечна — не виняток. Присутня на події представниця ЮНЕСКО в Україні К'яра Децці Бардескі розповіла, як вдалося розгорнути допомогу ще у 2022 році та які результати вже є на сьогодні. Вона також наголосила на тому, що бібліотеки стали місцем підтримки, зокрема психологічної, та об’єднання переміщених громад. 

Тезу про те, що спільнотворення відбувається навколо книги підтвердив і заступник Маріупольського міського голови Денис Кочубей. Він зазначив, що головним для країни є люди: «якщо є люди, можна відновлювати та створювати щось нове». Як приклад він навів маріупольців, які попри переміщення та втрату всього, продовжують зберігати свої інституції, знаходити можливості для відновлення діяльності, переосмислюючи її на майбутню перспективу. 

Бібліотека — це сто відсотків місце сили, де фактично відновлюють своє життя наші співгромадяни. В той же час — це центр збереження та популяризації в світі нашої європейської культури. Не просто як частини європейської, а з урахуванням реалій можна твердо говорити, що як її центрального ядра. І без збереження всіх сегментів української культури, зокрема її регіональних представництв, нашої цілісності, як європейців, не буде,

— очільник бібліотеки Мудрого Олег Сербін. 

Учасники події говорили, що у людей змінився запит на тематику книжок та є бажання бачити нову українську й світову літературу, тому фонди мають регулярно поповнюватися. У той же час установи на прифронтових територіях перебувають під постійною загрозою втрати всього фізичного й більш доцільним буде створення електронної бібліотеки на що потрібні значні ресурси. 

Представники переміщених бібліотек серед проблем виділяють недосконалість законодавства, що обмежує їхні можливості на новому місці — вони мають обслуговувати виключно громади, у яких працювали до релокації. А також ключовою залишається втрата кваліфікованих кадрів через низьку оплату праці, які навіть не здатна покрити оренду житла.  

За результатами обговорення буде створений протокол зустрічі, який представлять на розгляд Міністерства культури України. Як зазначила директорка Центру збереження ідентичності тимчасово окупованих територій МДУ, модераторка заходу Діана Трима: «щоб перейти від розмов до дій».