Досягнути справедливості: спільнота МДУ дізнавалася навіщо та як фіксувати воєнні злочини

Справедливість — це те, до чого так прагнуть українці в умовах руйнівної та кривавої війни, але що видається недосяжним. На шляху до неї безліч кроків, один з яких — фіксація всіх злочинів, скоєних росією. 

Навіщо це робити, як само відбувається процес, хто має брати в ньому участь — на всі ці запитання дав відповідь воркшоп «Україна: правосуддя наживо. Документування та висвітлення воєнних злочинів», який відбувся у фронт-офісі Маріупольського державного університету. Він став можливим завдяки проєкту Ukraine Justice Report від Інституту висвітлення війни та миру (IWPR).

Бажання набути нові знання об’єднали освітян і студентів, а також школярів, які навчаються офлайн у просторі вишу. Тематика заходу стала дуже влучною та близькою, адже спільнота університету готується до відкриття адвокаційного офісу міжнародної правозахисної ініціативи Mariupol Justice — спільного проєкту МДУ та Маріупольської міської ради для фіксування воєнних злочинів. 

Тут зібралася така аудиторія, яка не просто бажає справедливості, а вимагає її. Тому що вагома частина Маріупольського університету — це маріупольці. Дуже багато заходів, що проходять на нашій базі, та проєктів, які реалізуються нами, вони так чи інакше пов'язані з питаннями міжнародного права, досягнення справедливості, документування злочинів для притягнення до відповідальності саме воєнних злочинців, 

— в.о. ректора МДУ Тетяна Марена.

Спікерами події стали люди, які вже зробили свій внесок у досягнення справедливості. Своїми знаннями й досвідом поділилися редакторка IWPR, журналістка Ольга Головіна, керівниця юридичного напряму Інституту розвитку регіональної преси, медійна юристка Оксана Максименюк, відомий на весь світ український фотокореспондент Євген Малолєтка. 

Велика мрія українців — завершення війни та справедливий суд над урядом країни-агресорки. Проте, як би того не хотілося, але правосуддя — це не стільки про покарання, скільки про запобігання злочинів у майбутньому. Про це наголосила правниця Оксана Максименюк. Влучання по цивільних обʼєктах, знущання з військовополонених, пограбування захоплених населених пунктів — тільки невеликий перелік дій рф проти України, які ідентифікуються Римським статутом як воєнні злочини. Пані Оксана розповіла, якими справами займається Міжнародний кримінальний суд, а також про способи збору доказів.

Якщо говорити про журналістів, долучених до процесу документування, то в основному вони здійснюють фото- й відеофіксацію, збір свідчень від постраждалих чи очевидців. Репортаж для суду матиме вагу, якщо буде не просто висвітлювати факти, а передавати емоції — весь той завданий біль. Для цього використовується сторітелінг та інтервʼю як один з інструментів підготовки матеріалу. Журналістка Ольга Головіна надала практичні поради, як готуватися до розмови, які етичні моменти потрібно враховувати, чому фінальне запитання має бути про мрії та плани на майбутнє.

Чому відбуваються всі ці злочини? Одна з можливих відповідей — росія розуміє, що їй нічого не зроблять. Так припустив фотограф Євген Малолєтка. Маріуполь — один з українських населених пунктів, який відчув на собі всю силу російської агресії. Євген перебував у місті під час його захоплення та зробив світлини, які оголюють страшну правду про злочини проти мирного населення. «Іконою війни» стала фотографія вагітної жінки, яка постраждала від удару по пологовому будинку. Її поширили передові медіа по всьому світу, спричинивши резонанс, зокрема, у політичних колах — в ООН почали говорити про надання коридорів для цивільних.

Безумовно, сила права, вона існує, але на сьогодні так склалося, що силу права можуть використовувати і ті, у кого є право на силу. Ми маємо бути сильними. Ми маємо збирати докази воєнних злочинів, щоб коли настане історична можливість притягнути до відповідальності всіх причетних, у нас вже була зібрана необхідна інформація, і не виникало питань, скажімо, до легітимності тих чи інших звинувачень, 

— представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
в Донецькій і Луганській областях Дмитро Михальов.

На завершення зустрічі очільниця Маріупольського подарувала гостям пін з символом університету — голубом із площі Свободи. За легендою він прилетів до Києва, знайшовши собі тут тимчасовий притулок, але з надію, що одного разу повернеться до рідного дому.