Безбар'єрність як нова норма: в МДУ відбувся діалог влади, громади та ветеранів

Безбар’єрність — це не лише про фізичну доступність, а насамперед про рівні можливості, повагу до людської гідності та створення суспільства, у якому кожен може почуватися незалежно. В умовах війни та майбутньої повоєнної відбудови України забезпечення рівності й доступності набуває особливого значення, адже кількість тих, хто стикається з перешкодами, нестримно зростає.

Як прогромадський заклад освіти Маріупольський державний університет долучився до Національного тижня безбар'єрності, що проводиться за підтримки першої леді України Олени Зеленської, та освітнього онлайн-марафону «Публічне управління без бар'єрів» від Національного агентства України з питань державної служби.

У межах двох ініціатив спільнота вишу провела круглий стіл «Безбар'єрне врядування: діалог влади, громади та ветеранів», зфокусувавши обговорення на проблемах доступності для тих, хто завершив військову службу, і пошуку відповідних рішень.

Безбар'єрне врядування формується не в кабінетах, а в діалогах. Тому важливо говорити про те, наскільки держава чує кожного громадянина, наскільки вона відкрита до взаємодії з ними і наскільки українці є активними учасниками громадських процесів. Університет, як інституція, що знаходиться на перетині знань і суспільного життя, готує свідомих фахівців. І такі заходи, як цей, допомагають майбутнім державним управлінцям і службовцям місцевого самоврядування дізнатися про проблеми, з якими стикаються люди, і яких рішень на вищому рівні вони очікують,

— проректорка з науково-педагогічної роботи та молодіжної політики Юлія Демидова.

До обговорення долучилися викладачі та студенти, ветерани й волонтери, фахівці державної служби і місцевого самоврядування. Модерували захід директор навчально-наукового інституту управління Денис Тарасенко, представники кафедри публічного управління та адміністрування — завідувачка Анна Чечель і старший викладач Олександр Голтвенко, керівник Центру підтримки ветеранів Сергій Яровий.

Робота круглого столу передбачала п'ять дискусійних панелей. У їх межах учасники порушували питання адаптивного житла для ветеранів з інвалідністю, доступу до державних та адміністративних послуг, безбар'єрного інфраструктурного середовища, фізичної та психологічної реабілітації, здобуття вищої освіти й перекваліфікації, щоб відчувати свою користь і після служби.

За офіційними даними в Україні зареєстровано 1,7 млн. ветеранів сучасної російсько-української війни. Кожен із них має свій досвід: несення служби у найгарячіших точках, перебування в полоні, отримання травм, що залишають рубці на тілі та в душі. Повернення до цивільного життя з таким досвідом — це тривалий і складний процес, особливо, коли середовище не пристосоване для цього.

Представники Благодійного фонду «Дім Героїв» — засновник Джон Несхайм і директорка Олена Оржель — представили ініціативу з побудови житла для ветеранів із важкими пораненнями. Такий безбар'єрний простір має повністю відповідати потребам людини та повернути їй відчуття незалежності в побуті.

Ветеранам і їхнім сім'ям доступний широй спектр державних послуг, які можна отримати як через спеціалізовані портали, наприклад «Ветеран PRO», так і через осередки, які створюються місцевою владою. Практикою цифрової взаємодії поділився начальник управління з питань ветеранської політики Донецької обласної державної адміністрації Артур Насібян, а практикою роботи ЦНАПів і відкриття спеціалізованих центрів — заступник міського голови Запоріжжя Андрій П’ятницький.

Лише незначний відсоток об’єктів інфраструктури в Україні відповідає нормам доступності. Кожний фізичний бар’єр позбавляє людину можливостей навчатися, працювати, користуватися послугами нарівні з іншими. На безбар’єрність, як базове право кожного громадянина, звернув увагу начальник відділу прав ветеранів Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Володимир Дятел. Створення дбайливого архітектурного середовища починається з розуміння потреб ветеранів, зокрема тих, хто користується протезами — цю тему підняла афілійована дослідниця Кембриджського університету Валентина Шкуро.

Допомога захисникам, які зазнали травматичного досвіду, вимагає особливого підходу. Про надання підтримки звільненим з полону за форматом «свої для своїх» поділилася директорка YOUkraine hub, колишня військовополонена Валерія Суботіна. Чому живе спілкування та щира залученість впливають на відновлення, розповіла психологиня та волонтерка Національного клінічного військового госпіталю Тетяна Крапівянська.

Сьогодні заклади освіти не лише виконують свою першочергову функцію, а й виступають просторами взаємодії із захисниками. Так, на базі Маріупольського відкритий Центр підтримки ветеранів, а у структурі Київського національного університету будівництва і архітектури діє Інститут реінтеграції, реабілітації та професійного розвитку ветеранів. Досвід роботи останнього на заході презентував керівник осередку Артем Гончаренко.

Щоб знайти своє місце в цивільному житті, ветерани мають пільгові умови для вступу на всі бакалаврські й магістерські освітні програми. Обрати майбутню професію їм допомагають, зокрема, центри зайнятості. Як це відбувається в столиці, розповіла заступниця начальника відділу кар’єрного розвитку та психологічної підтримки Валентина Лисенко.

Цінним для розуміння проблем, з якими стикаються військові, які повернулися після служби чи полону, став досвід ветерана і студента МДУ Віталія Кулагіна. Хлопець наголосив на бюрократії, яка затягує відновлення втрачених документів, на низькій проінформованості щодо отримання державних послуг, на складності одержання грошового забезпечення й спекуляції з боку адвокатів, яка виникла на цьому ґрунті. 

Напрацювання круглого столу будуть передані у вищі державні структури для подальшого опрацювання й ухвалення відповідних рішень.